укр eng
Шляхи війни проти України
53
48

Наразі точиться кривава війна між Росією та Україною й лише сліпий цього не бачить, лише дурний - не розуміє. Щоправда, поки що прямий збройний конфлікт зберігає власну територіальну визначеність, себто вогневе протистояння зараз відбувається винятково на Східній Україні (за нечисленними випадками "гастролів" окремих груп російських терористів до Харкова, Одеси, Миколаєва, Херсону та інших близьких до зони проведення АТО міст). 

Утім, це геть не означає, що решта території нашої держави не втягнена до цієї колотнечі. І справа тут далеко не тільки у тому, що західняки по-геройському їдуть захищати коштом власних життів терени України і навіть не тільки в тому, що кожен свідомий громадянин перерахував бодай якісь мінімальні гроші на рахунки Збройних Сил. 

Хай це звучить недолуго, але у війну втягнуто й тих, хто щодня спокійно живе собі на поки що мирних територіях, їздить на роботу, ходить до церкви, отоварюється у крамницях, дивиться ТБ... І ця війна розпочалася задовго до, власне, збройного конфлікту на Донбасі.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ


Хвалити Бога, профільні відомства додумалися вимкнути російські канали, які своїми веселими побрехеньками вперто та зухвало замилювали глядачеві очі. Проте, як кажуть, цирк поїхав - клоуни залишилися: ефір заполонили меґатонни російських серіалів, шоу, проектів, фільмів (у тому числі - про "доблєснава расєйскава салдата", які виглядають не те, що недоцільно, а як мінімум вульгарно на тлі нинішніх подій). 

А тепер переходимо до найтрагічнішого. Люди це дивляться! Тобто, піпл "хаває". І дарма, що згадана лайнопродукція давно перетворилася на зброю масового знищення, покликану сприяти загальному отупінню аудиторії, виробляти позицію "далі-свого-носа-не-бачу-ніц", сприяти популяризації шкідливих звичок, споживацько-паразитичного способу життя і так далі. Дійсно, навіщо зайвий раз напружувати сіру речовину, якщо можна вирячити баньки у блакитний екран і всотувати все те багно, що його широко пропонують вітчизняні канали?

Давайте тепер відійдемо од загального принципу поваги одне до одного, бо яка в біса може бути повага, коли неповажають найперше нас, і назвемо "героїв" уголос.

КАНАЛ "НТН" не може не дратувати своїми цілодобовими "Вулицями розбитих ліхтарів" та "На ім'я Барон...";
КАНАЛ "1+1" пропонує росіянську "Гюльчатай" та цілу низку всіляких проектів на зразок "Родинних мелодрам";
КАНАЛ "2+2", поряд із нормальними та досить таки інформативними проектами на зразок "Спецкору" та "Люстратором 7.62", чомусь пускає згадані вже "Вулиці розбитих ліхтарів";
КАНАЛ "ICTV" дає чимало випусків "Фактів", а також низку вельми цікавих передач штибу "Невідомої України", але є просто до шизи поведеним на "Вулицях розбитих ліхтарів", яких запускає по кілька серій поспіль, а також демонструє "Літєйний";
ТЕЛЕКАНАЛ "ІНТЕР". "І всьо-такі я люблю...", "Доки станиця спить", "Справа для двох", "Повернення Мухтара" - безумовно, дуже актуальні у воєнний час телесеріали! Напевно, настільки ж актуальні, як проекти "Судові справи", "Сімейний суд" та "Стосується кожного".
ТЕЛЕКАНАЛ "НОВИЙ КАНАЛ" пропонує вдень дивитися росіянський серіал "Вся такая внєзапная", а також "Останній із Магікян" (я у правописі не помилився!), так зване "дейтінґ-шоу" (Господи-Боже!) "Сєрца трьох з Машею Єфросиніною", якусь малобюджетну "До смерті красива" і вельми "цікавий" серіал із "виточненим" гумором "Вороніни", який іде вже казна-скільки.

Це - далеко не повний перелік як каналів, так і тієї, перепрошую, пурги, що нею накачують глядача щодня.

Між іншим, варто було б порівняти чисто заради цікавості відсоток української мови в ефірі по відношенню до російської, відкинувши убік рекламу та випуски новин. Був би, певно, нуль або близько того.

Чи не здається вам, що така "телевізія" є нічим іншим, як блюзнірством, ураховуючи реалії?..

ЦЕРКВА

Цими днями обрали нового єпископа УПЦ МП - Онуфрія. Не хочу забігати наперед, лізти, так би мовити, не у своє болото, бо ж од церкви я настільки ж далекий, як, приміром, від точних наук. Проте навіть дотримуючись агностицизму, мимохіть стикаєшся з проявами великодержавного російського шовінізму, "рускава міра", яким просякнута російська церква, як гніт гасової лямпи - гасом.

Пам'ятаю, як на Великдень я за традицією пішов святити паску. Дорогою трапилася сусідка, йшли разом. Слово, слово, потім - кілька, зав'язалася розмова, яка з досить буденних речей перемкнулася на сварку: пані переконувала мене, що б я "ні в койєм случає" не ходив святити своє добро до церкви "того розкольника Філарета", бо у нас віддавна є "єдина церква - московська", а молитви українською мовою, виявляється, "Бог ніпаймьот".

Якщо таку туфту вбивають у голову прихожан УПЦ МП - не дивно, що священики у Києво-Печерській Лаврі мають мобільні телефони, машини і золоті годинники з камінцями, загальна вартість яких, певно, переплюне кількарічний бюджет міста Києва. Вочевидь, Росія щедро винагороджує своїх ідеологічних воїнів, які, прикриваючись хрестами та іконами, сіять розбрат і ширять одверту маячню у широкі маси.

КРАМНИЦІ

Попри те, що свідомий люд оголосив бойкот російській продукції, все одно серед покупців знайдуться ті, хто дбає про свої звички або ж про власний комфорт у рази більше, ніж про життя наших вояків на Донбасі, про кримських татар у Криму, про мову, про культуру, про ментальність Української Нації, пофіґістично купляючи русотовари так, як і купляли до цього.

Утім, вряди-годи самі магазини відверто дурять покупця. 



Знову ж, називаємо "героя" в обличчя: супермаркет "БІЛЛА" по вул. Ревуцького, Дарницький район, Київ.

На жаль, такі випадки не поодинокі. Зайвий раз нагадую вам перевіряти не лише штрих-код на обраному крамі, але й, головне, адресу потужностей виробництва, зазначену на упаковці/слоїку/етикетці/бляшанці. Слова "імпортер в Україні такий-то" вже мусять викликати питання - а звідки, власне, згадане підприємство цей товар імпортує?

ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ?

Тут усе дуже просто, але, як виявляється, просто недосяжно для пересічного українця. Не дивись телевізор - більше читай і гуляй просто неба; не сприймай усе, що кажуть на службі в церкві, на віру; перевіряй придбане!

Війна - це війна, а не час для розваг. Тож кожен українець мусить почувати відповідальність за це і діяти відповідно, а не так, як звик. Не обов'язково їхати в зону АТО, якщо у вас є протипоказання за станом здоров'я чи інші поважні причини, адже воювати можна на багатьох фронтах - у тому числі й на інформаційному, культурно-просвітницькому. Тож зичу наснаги! ;)

Коментарі
Поки що немає жодного коментаря
Залишити коментар
Для того, щоб залишити коментар, зареєструйтесь або увійдіть до системи, якщо вже зареєстровані