укр eng
Потрібно щось міняти, і не тільки в Ліберії
Юрій Чумак 30.11.2015
20
7

27 листопада 2015 року в Чугуєві відбувся семінар для партнерів з волонтерських організацій, що працюють з вимушеними переселенцями «Організація показів Мандрівного фестивалю документального кіно Docudays UA в Харківської області».

Захід проходив у приміщенні Центру підтримки та консультацій для вимушених переселенців «Станція Чугуїв», що працює на базі Чугуївської правозахисної групи.

На семінар були запрошені представники зацікавлених волонтерських організацій, а також вимушені переселенці, які вибрали новим місцем свого проживання м. Чугуїв та Чугуївський район.

Перед учасниками виступив один з регіональних координаторів Мандрівного фестивалю на Харківщині – голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак. Він повідав про історію Мандрівного Docudays UA, розповів про методи правової освіти населення за допомогою інструментарію документального кіно з прав людини, поділився власними доробками у цій сфері.

Увазі волонтерів та переселенців було представлено пронизливу стрічку японського режисера Рьо Муракамі «Нотатки з Ліберії», присвячену жорстоким умовам життя та роботи на каучуковій плантації «Firestone Tire» в Ліберії. У країні, названій при заснуванні «Землею Свободи», досі панують звичаї рабської праці, втім, до якої місцеве населення відтепер залучається за власним бажанням.

Ю. Чумак підкреслив, що знімаючи фільм про сьогодення Ліберії, режисер дуже ризикував (оскільки озброєна охорона заборонила проникнення на територію компанії) і, захворівши на малярію, віддав своє життя за можливість показати правду.

Кіно зворушило глядачів та викликало активне обговорення.

Наведемо пару коментарів від учасників заходу:

Іван Скромний, переселенець:

- Фільм, безумовно, хороший. Його, я вважаю, всі повинні побачити. Щоб зрозуміти, як люди добровільно можуть фактично віддаватися в рабство: не знаючи будь-якого іншого життя, працювати цілий рік, маючи всього 1 вихідний на Різдво. Їх нещадно експлуатують. І це відбувається не в часи рабовласницького ладу, а зараз, коли людство придумало планшети, смартфони, космічні кораблі... Але так і не придумало рецепту від варварської експлуатації інших людей і природи.

Орися Пекареніна, волонтер, Чугуївська правозахисна група:

- Жахливо, що при сучасному високому рівні життя в розвинених країнах, просто не вкладається в голові, як люди можуть існувати в таких злиднях. Так, було показано, що є люди, які не згодні миритися з отаким станом справ, але вони або не можуть вирватися з цієї «клітки», або ж не проявляють для цього достатньої активності. Фільм викликав змішані почуття: з одного боку, дуже шкода людей, які живуть у такій ситуації, з іншого – кіно змушує задуматися над тим, що потрібно щось міняти. Не тільки в Ліберії, а й у нас потрібно міняти.

Коментарі
Поки що немає жодного коментаря
Залишити коментар
Для того, щоб залишити коментар, зареєструйтесь або увійдіть до системи, якщо вже зареєстровані