укр eng
Комунікацію розбудовуємо, «мови ворожнечі» уникаємо
Юрій Чумак 06.09.2017
2
0

2 вересня у Харкові відбувся тренінг «Як збирати та поширювати інформацію?».

До участі у правопросвітницькому заході були запрошені громадські активісти та представники органів місцевого самоврядування, вимушені переселенці та волонтери, блогери та фрілансери.

Тренінг включав у себе блоки, присвячені збору та поширенню інформації, основам законодавства про доступ до публічної інформації, тому, як готувати для ЗМІ цікаві матеріали та запобігати при цьому використання мови ворожнечі.

При цьому значний акцент було зроблено саме на питаннях, як вирізняти «мову ворожнечі» та як запобігати її використанню.

«Чому переселенці не хочуть працювати?», «Переселенец украл у товарища 80 тыс. грн», – подібними заголовками рясніють вітчизняні видання останнім часом.

У даному випадку ми маємо приклади використання мови ворожнечі. Мова ворожнечі (англ. «hate speech»), за визначенням організації «Міжнародна Амністія» – це будь-яке вираження з елементами заперечення принципу рівності всіх людей у правах. Її поширення фактично є проявом дискримінаційного відношення до певних груп та категорій осіб. І може спричинити конфлікти та агресію.

Учасники тренінгу дізналися, що об’єктами ксенофобії, в тому числі і мови ворожнечі як її прояву, можуть виступати різноманітні особи або групи, обрані за такими критеріями розрізнення: етнічні (раса, нація), регіональні (наприклад, прояви ксенофобії на основі розподілу на східну і західну Україну), лінгвістичні (наприклад, прояви ксенофобії на основі виділення груп російськомовних та українськомовних українців), приналежність до маргінальних груп (наприклад, прояви ксенофобії до осіб без місця проживання, хворих на алкоголізм, СНІД, наркоманію тощо), сексуальна орієнтація тощо.

В ході обговорення учасники дійшли висновків, що у більшості випадків мова ворожнечі є скоріше не правопорушенням, що підпадає під кримінальну, адміністративну чи цивільну відповідальність, її використання є наслідком невміння чи нездатності передчувати реакцію тих, до кого спрямовані газетні чи телевізійні матеріали, пости в соціальних мережах.

На практиці було розглянуто кілька таких випадків з реальних «кейсів», проведено вправи на чутливість щодо «мови ворожнечі», розглянуто інші питання побудови належної комунікації.

Зауважимо, що захід проводився в рамках ініціативи Чугуївської правозахисної групи «Зміцнення громадянського суспільства, журналістської спільноти та інтеграція внутрішньо переміщених осіб на території Харківської області» за підтримки Генерального консульства Федеративної Республіки Німеччина у Донецьку з тимчасовим офісом у Дніпрі.

Коментарі
Поки що немає жодного коментаря
Залишити коментар
Для того, щоб залишити коментар, зареєструйтесь або увійдіть до системи, якщо вже зареєстровані