РЕЗЮМЕ
за результатами моніторингу українських, російських та польських телеканалів
(17 листопада 2008 - 17 січня 2009 року)
Експерти досліджували телебачення трьох країн: України, Росії та Польщі. У кожній країні обрано три найпопулярніші телевізійні канали, що транслюють свої програми на території усієї держави або більшої її частини. Ці телеканали є лідерами національного інформаційного простору і мають найбільшу аудиторію. Сумарна кількість глядачів трьох каналів перевищує 50% усієї глядацької аудиторії країни.
В Україні: Перший національний канал, 1+1 та Інтер.
У Росії: телеканал «Россия» (міжнародне мовлення РТР-планета), «Первый канал» та НТВ.
У Польщі: TVN, TVP-1 та Polsat.
Дослідження полягало у аналізі щоденних інформаційних програм. Експерти з’ясовували наскільки виваженою та неупередженою є політика каналів, наскільки якісно та повно теленовини інформують суспільство про проблеми європейської безпеки, як подають інформацію про глобальні конфлікти та дискусійні міжнародні питання. Українські, російські та польські новини на телебаченні оцінювалися на предмет дотримання норм демократії та свободи слова.
Моніторинг телебачення трьох країн поділений на дві часові частини:
- 17 листопада -17 грудня 2008 року
- 18 грудня 2008 – 17 січня 2009 року
До переліку тем, які визначені значимими і показовими у цьому дослідженні, увійшли:
- висвітлення російсько-грузинського конфлікту: ситуація на Кавказі;
- розширення НАТО на Схід;
- розміщення американських систем ПРО у Східній Європі та російських систем у Калінінграді;
- формування адміністрації новообраного американського президента Барака Обами.
УКРАЇНСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ
Перший національний канал, «Новини» - 21:00
Інтер, «Подробности» - 20:00
1+1, «ТСН» - 19:30
Загальна характеристика: Перший національний канал («Новини») – державний, Інтер («Подробности») і 1+1 («ТСН») – комерційні. Канали багато уваги приділяють внутрішньополітичним проблемам. У перший місяць моніторингу звучало багато інформації про економічну кризу. А протягом другого - основними темами новин стали газові відносини між Україною та Росією, та війна на Близькому Сході. Соціальні теми відійшли на другий план.
Програма «Подробности» (Інтер) із середини листопада до середини грудня 2008 року подавала багато політичних новин: формування більшості в українському парламенті, обранню нового спікера. А також питанням економічної кризи, ситуації на валютному ринку. У другій частині моніторингу (18 грудня 2008 - 17 січня 2009) темою номер один став газовий конфлікт між Україною та Росією. «Подробиці» (Інтер) серед українських каналів приділяли цьому найбільше уваги. Інформацію подавали в інформаційному ключі. Але канал відчутно підтримував позицію Росії. Коментарів російських політиків було більше, ніж українських. Крім того, тему газу канал використав для маніпуляцій у внутрішньому протистоянні між українськими політиками.
У перший місяць моніторингу «Новини» (Перший національний) зберігав баланс між суспільними і політичними новинами. На відміну від інших програм Перший національний мав окремі блоки: українських новин (15 хв) та міжнародних (10-15 хв). У січні ці два блоки об’єднали в одну півгодинну програму. Інформацію програма подає стисло, без явних зловживань.
Редакційна політика каналу 1+1 у програмі «ТСН» тяжіє до висвітлення суспільних проблем. У грудні канал підготував низку сюжетів під рубрикою «Жесть мундиру»: свавілля української міліції, як «вибити» аліменти, як люди із вадами зору втрачають роботу, як школярки катували жінку. Проблеми суспільства передають через життя пересічних українців. Газові та політичні проблеми кінця грудня – січня 2009-го трохи витиснули соціальні теми, але менш відчутно, ніж на інших каналах.
Теми на українському телебаченні. Усі означені у моніторингу теми на українському телебаченні подавалися пасивно. У висвітленні канали практично не використовують медіа-ефектів для впливу на громадську думку.
Тема російсько-грузинського конфлікту висвітлювалася мляво. Усі новини подали інформацію про обстріл кортежу грузинського та польського президентів на кордоні Грузії та Південної Осетії 23 листопада 2008 року. Політичних підтекстів і явної прихильності каналів до однієї із сторін конфлікту - не простежувалося.
У кінці грудня 2008 року та на початку січня 2009-го у «Подробицях» (Інтер) подано кілька розлогих сюжетів про повоєнну Південну Осетію. Інформацію подавали у нейтральній тональності, представляли різні точки зору, не відчувалося явної прихильності до однієї сторони. Ці повідомлення можна назвати збалансованими і об’єктивними. Але у відеоматеріалах цю війну та її наслідки подають саме як протистояння між двома кавказькими республіками – Грузією та Південною Осетією, а не грузинсько-російське. Росія, судячи з сюжетів, виконувала другорядну роль, місію «миротворця». Крім того, послідовність сюжетів створювала певне негативне враження про Грузію. 28.12.08, 29.12.08 та 5.01.09 на Інтері подано сюжети про Південну Осетію одразу після повідомлень про війну на Близькому Сході e секторі Газа:
«Війна, яку розпочала Грузія, закінчилася для неї загибеллю 220-ти мирних мешканців, та 169-ти військових, близько двох з половиною тисяч людей було поранено - це дані міжнародних правозахисних організацій. І хоча менше ніж за тиждень від початку бомбардувань Цхінвалі президент Росії офіційно повідомив про закінчення так званої "операції з примушування до миру", для багатьох грузинів війна ще не скінчилася.
Південна Осетія та Абхазія проголосили незалежність, у самій Грузії економічні збитки перевищили два мільярди доларів, десятки тисяч грузинів були змушені полишити рідні оселі - це мешканці прикордонних сіл, бо їх і досі контролюють російські військові. Роман Недзельський бачив, чим скінчилася "остання кавказька війна" для Грузії…», «Подробности», Інтер, 28.12.08.
Інформація про команду американського президента Барака Обами подавалася коротко, її було небагато: Обама почав формувати свою команду, Гілларі Клінтон стала держсекретарем США. Здебільшого сюжети займали не більше 30–40 секунд. Найбільші за ефірним часом були матеріали, в яких йшлося про підготовку до президентської інаугурації у Вашингтоні.
Про розміщення американських баз протиракетної оборони у Європі та російських у Калінінграді українське телебачення подавало мало інформації. У сюжеті 15.12.08 на Першому національному збалансовано представлені усі точки зору: Барак Обама нині бачить інші пріоритети - вибратися з економічної кризи. Польща цього прагне – бо вважає американські системи ПРО запорукою безпеки для країни, Росія виступає проти.
У грудні-січні цієї теми на українському телебаченні не було.
У першій частині аналізованого періоду було багато новин на тему розширення НАТО на Схід. Оскільки на початку грудня пройшов саміт НАТО у Брюсселі, де розглядали надання Україні плану дій щодо членства в НАТО. Телеканали (зокрема Перший Національний) детально інформували про саміт Альянсу, відслідковували рішення засідання комісії Україна–НАТО. Подавали прямі включення з Брюсселю. Такі сюжети носили інформаційний характер, без журналістських оцінок. У цілому, ця тематика висвітлювалася з урахуванням українських інтересів. Варто сказати, що «Новини» (Перший національний) та «Подробности» (Інтер) часто інформували глядачів про досвід країн-членів НАТО. На Першому національному 5.12.08 подано сюжет про позитивні зміни у військовій сфері Латвії після приєднання до Альянсу. Канал Інтер 7.12.08 у підсумковій програмі «Подробиці тижня» розповів про базу Альянсу «АВАКС» у Німеччині.
У другій частині моніторингу про НАТО повідомляли мало. Цій темі було присвячено кілька сюжетів на різних каналах, тривалість яких в середньому 10-12 секунд.
РОСІЙСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ
РТР-планета, «Вести» та підсумкова програма «Вести недели», 20:00 (київський час – 19.00)
Первый канал, «Время» та тижневик «Воскресное время», 23:00 (22:00)
НТВ, «Сегодня» 19:00 (18.00).
Загальна характеристика: Російське телебачення значну увагу приділяє внутрішній політиці. Основна частина новин - це точка зору керівництва держави: уряду та президента. Виходячи з того, що за канонами демократичних медіа засоби масової інформації мають конструктивно критикувати владу і так забезпечувати громадський контроль, російські електронні ЗМІ не справляються з цією функцією. Діяльність влади найвищого рівня показують тільки позитивно, схвально.
Те, що показують російські телеканали, абсолютно збігається з офіційною позицією Кремля. Це дає підстави говорити про цензуру на телебаченні. А також про те, що інформація подається не повно й не об’єктивно. Канали показують не реальне життя, в якому є і протилежні позиції, і різне ставлення людей, а навпаки: відбирають тільки ту інформацію, яка вписується у єдину, «правильну» точку зору.
Тематична насиченість російського телебачення дуже бідна. Обмежена кількома основними напрямами: зростання російської економіки, ефективність влади у подоланні економічної кризи і на противагу – наслідки фінансової кризи в США, зусилля влади у соціальній сфері, розвиток армії і флоту, резонансні кримінальні справи, погодні умови в Росії.
Впадає в око, що новини російських телеканалів майже не представляють життя громадян. Пересічні росіяни у новинах – це швидше виняток, ніж правило. Про проблеми говорять абстрактно як про негаразди суспільства, а не окремих людей. Натомість є багато сюжетів, де показана міць, потужність, масштабність країни: заводи, виробництво, армія, флот, національні економічні програми.
За ступенем об’єктивності і збалансованості інформації, дотримання етичних норм журналістики російські телеканали можна охарактеризувати так:
РТР-планета – найжорсткіший у судженнях. Абсолютно лояльний до влади. У спірних питаннях чітко проводить владну лінію. Ці думки бувають необ’єктивними, висновки невмотивованими. Новини застосовують медійні прийоми для маніпуляції громадською думкою. Наприклад, створюють штучні інформаційні приводи, щоб донести до аудиторії «потрібну» інформацію, яка лише віддалено стосується теми повідомлення. У висвітленні подій бракує різносторонності. Недоведену або неперевірену інформацію подають як факти, якщо це вигідно і збігається з політикою країни.
Первый канал - за стилістикою близький до РТР-планета. Дуже схожий і за інформаційним наповненням. Однак менше використовує грубі маніпуляційні технології. Хоч так само жодною мірою не опонує владі.
Канал НТВ – найменш заангажований з аналізованих каналів. Керується здебільшого фактами, а не припущеннями. Менше подає емоційно забарвленої інформації, яка по своїй суті суперечить канонам інформаційного жанру. Позицію влади представляє в цілому позитивно, але без захоплення.
Теми на російському телебаченні. Усі обрані для моніторингу теми є дратівливими для російського телебачення:
- у серпневій війні на Кавказі Росія брала участь.
- Росія виступає категорично проти розширення НАТО на Схід і протиставляє свій військовий потенціал Північно-антантичному альянсу.
- РФ проти розміщення американських систем ПРО у Східній Європі, бо розцінює це як небезпеку для регіону і посягання на стабільність країни.
- Росія та США продовжують боротися за сфери впливу у світі.
Російські телеканали висвітлюють усі ці теми без належного балансу та об’єктивності, використовують медіа-ефекти для впливу на громадську думку.
У перший місяць моніторингу (17.11 -17.12.2008) російські канали приділяли багато уваги кавказькій темі. Кожна програма подавала 3-5 сюжетів на тиждень. Із 17 грудня 2008 року до 17 січня 2009 основними темами випусків стали газовий конфлікт - припинення транзиту через Україну в Європу та війна на Близькому Сході між Палестиною та Ізраїлем у секторі Газа. Ці дві теми витіснили тему Кавказу.
Тема російсько-грузинського конфлікту у російських медіа має дві складові: агресія Грузії у серпні 2008 року та нинішня стабільність у Абхазії та Південній Осетії. Обидві складові мають емоційне забарвлення. Інформацію про про Абхазію та Південну Осетію подають у нейтральній тональності або позитивній. Такі сюжети зазвичай підкреслюють, що Абхазія та Південна Осетія - незалежні держави. Наприклад, у сюжетах про обмін вірчими грамотами між дипломатами, відкриття російських дипломатичних представництв у цих країнах.
Про Грузію ж та Михаїла Саакашвілі - переважно негатив. Вибирають компрометуючі факти, представляють обмежену інформації, яка створює несприятливе враження про Грузію, підкреслюють при кожній нагоді, що Грузія була агресором під час подій серпня 2008 року.
Частково негативна інформація стосується і країни, які симпатизують або підтримують Грузію – Україна, Польща.
Із сюжетів про Грузію:
Дмитро Медведєв, президент РФ: «Мы предполагали, что у нашего соседа проблемы с мозгами, но не думали, что до такой степени». «Сегодня», НТВ, 24.12.08
Сергій Лавров, міністр закордонних справ: «Учитывая его (Саакашвили) неуравновешенность, (обещание, что Грузия будет в НАТО) и убедило его окончательно в безнаказанности и подтолкнула к этой бессмысленной агрессии против Южной Осетии». «Вести», РТР-планета, 17.01.08.
Однією з найрезонансніших подій моніторингового періоду на тему Кавказу став обстріл президентського кортежу на кордоні Грузії та Південної Осетії, в якому їхали президент Грузії Михаїл Саакашвілі та президент Польщі Лех Качинський.
У сюжеті на РТР-планета використана маніпуляційна технологія «відмивання інформації». Її часто використовували українські медіа під час виборчих кампаній. Канал посилається або цитує інформацію з якогось іншого джерела - як правило, з газети. Посилання на інший ЗМІ начебто виключає можливість того, що ця інформація не відповідає дійсності. Хоч насправді такі повідомлення, як правило, бувають «газетними качками».
«Расследование скандала с недавним обстрелом кортежа Леха Качинского и Михаила Саакашвили у границы Грузии и Южной Осетии сегодня едва ли не главная тема новостей в Польше.
Местная спецслужба АBW признала инцидент инсценировкой, которую организовал грузинский президент. Выдержки из секретного рапорта попали к журналистам авторитетного польского издания "Дзеник". Вот цитата из статьи с недвусмысленным заголовком: "АBW заявляет: стрельбу заказал Саакашвили".
"Когда раздался первый выстрел в бронированную машину, грузинская охрана вообще не среагировала. Агентство внутренней безопасности особо обратило внимание на поведение Михаила Саакашвили, который во время происходящего был спокоен, раскован и даже улыбался. Выстрелы вблизи автомобиля были грузинской провокацией. Это версия происшедшего наиболее вероятна". "Вести", РТР-планета, 26.11.08.
За кілька днів польські телеканали повідомили, що той секретний рапорт, який опублікувала газета «Дзенік» - виявився фальшивкою. Однак цю інформацію російські канали не подали.
Формування адміністрації новообраного американського президента Барака Обами за кількістю інформації на російському телебаченні стало темою номер два у моніторингу. Канали розповідали, як Барак Обама поселився в готелі навпроти Білого Дому, зустрівся з сенатом («Время», Первый канал, 5.01.09), Обаму визнали людиною року («Вести», РТР-планета, 21.12.08), у Білому Домі організував зустріч усіх нині живих президентів США («Сегодня», НТВ, 8.01.09).
З певним сарказмом РТР-планета 6.12.08 розповів про призначення Гіларі Клінтон на посаду держсекретаря, наголосивши, що вона нічого не тямить у дипломатії. Однак в цілому російські канали лояльні до нового американського президента, оскільки його позиції у принципових для Росії питаннях більш помірковані, ніж позиції попереднього президента Джорджа Буша. Зокрема щодо розширення НАТО та розміщення систем ПРО у Європі. Наприклад, в інтерв’ю на РТР-планета 17.01.09 міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров сказав: він сподівається, що нова адміністрація США перегляне проект з розміщення ПРО у Східній Європі, і «если там не будет третьих персон, то никаких ракет «искандер» в Калининградской области не будет стоять».
Російські медіа порівнюють Обаму із великими американськими президентами Лінкольном та Рузвельтом. Підкреслюють його ораторські здібності. Щоразу наголошують: на нового президента США Росія покладає великі надії, що відносини між країнами покращаться.
«Госсекретарь США Кондолиза Райс оставила в рабочем кабинете записку «с наилучшими пожеланиями» для Хилари Клинтон, которая переходит на роботу в Госдепартамент с должности сенатора Нью-Йорка. А в самом Нью-Йорке стреляют по птицах. Работники аэропорта обратились к таким методам после случая с самолетом, который после столкновения с гусем приводнился на реке Гудзон. Чудесное спасение самолета – это символ прихода к власти нового президента Обамы. Удастся ли ему вытянуть страну из болота после Буша?» («Вести», РТР-планета, 17.01.09).
Про розміщення систем ПРО у Східній Європі та російських систем у Калінінграді російські канали розповідали мало, переважно дотично. На цій темі не спекулювали, здебільшого подавали ствердну інформацію про позицію російської сторони: системи ПРО у Східній Європі Росія називає небезпечним для Європи, вважає діями націленими проти стратегічного потенціалу Росії. Інформація обмежувалася на рівні факту: Росія проти. Ефірна кількість таких «проти» передана у графіку в негативній тональності.
Тему розширення НАТО російські канали детально окреслили на початку грудня 2008 року, коли відбувався саміт Альянсу у Брюсселі. Усі програми подали інформацію, що на цьому саміті Україні та Грузії відмовили у плані дій щодо членства в НАТО. Деякі твердження російських каналів можна назвати суперечливими, хоч вони подані як факти. Наприклад, канал НТВ у програмі «Сегодня» (2.12.08) повідомив, що Україну і Грузію не прийняли в НАТО, бо обидві країни зіпсували відносини з Росією, у співпраці з якою зацікавлений Північно-атлантичний альянс. Однак це хоч і не зовсім коректний, але швидше спосіб формування позитивного іміджу своєї країни, ніж негативна оцінка розширення НАТО на Схід.
ПОЛЬСЬКЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ
ТVN, Fakty, 19:00 (час київський - 20:00)
TVP-1, Wiadomosci, 19:30 (20:30)
Polsat, Wydarzenia, 20:00 (21:00)
Загальна характеристика: TVN є найбільшою приватною медіагрупою у Польщі. Її 13 телеканалів доступні і сателітарно, і в кабельних мережах. Із 25 хвилин ефірного часу програма Fakty половина віддана огляду внутрішньополітичного життя Польщі (засідання Сейму, протистояння правлячої коаліції (прем’єр-міністр Дональд Туск) з опозицією (президент Лех Качинський). Решту часу присвячено найгострішим соціальним питання (реформування системи пенсійного забезпечення, діяльності судової системи, закладів охорони здоров’я, соціальної опіки тощо) та міжнародним новинам.
Wiadomosci – головна інформаційна програма польського державного телебачення. Понад дві третини репортерських матеріалів стосуються політичного, економічного та соціального життя столиці Варшави та найбільших міст Польщі. Щодня розлогі репортажі зі засідань сейму та уряду, детальні й фахові тлумачення основних засад нових законів та програм Ради міністрів. Студійні матеріали поодинокі, превалює репортаж, у якому озвучені синхрони перших осіб держави.
Polsat – цифровий телевізійний канал, який у Польщі приймають понад 2,5 тисячі систем супутникового телебачення.
Програма Wydarzenia транслюється на супутниковій платформі Polsat і дублюються на Polsat-2 та Polsat News. На каналі Polsat-2 перед кожним щоденним випуском транслюється візитка інформаційної програми (заставка). У ній - серпневий грузино-російський конфлікт щодо Південної Осетії. Основний мотив «Росіяни мають негайно покинути територію Грузії» - озвучує Ангела Меркель, канцлер Німеччини, країни-найбільшої сусідки Польщі та його генеральний стратегічний партнер у Євросоюзі та НАТО. На другому тлі – боєздатність польської армії у складі сил Північноатлантичного альянсу.
Теми на польському телебаченні. Темі російсько-грузинського конфлікту усі польські канали приділили найбільше ефірного часу. Під час першої частини моніторингового періоду основною подією став візит президента Леха Качинського до Тбілісі на святкування річниці Революції троянд. Канали досить об’єктивно і збалансовано подавали інформацію, однак в усіх репортажах помітна антиросійська позиція.
Репортери програми Fakty (TVN) супроводжували президента у поїздці і першими повідомили про інцидент на кордоні Грузії з Південною Осетією 23 листопада 2008 року. Відзначимо відсутність заанґажованості. Інформацію подано "з перших рук" - синхрони президентів Польщі та Грузії, об'єктивно висвітлено реакцію на прикордонний інцидент у країнах Євросоюзу, Росії та США. Додатковий відеоряд – архівні зйомки російсько-грузинського конфлікту у серпні. Кореспонденти також порушили питання безпеки президента під час закордонних візитів. Наголошено, що Лех Качинський є найбільшим прихильником негайного виведення російських військ з території Грузії, бо "на власному досвіді переконався, що по ньому стріляли росіяни" (Fakty (TVN), 24.11.08).
Тональність репортажів програми Wiadomosci (TVP) витримана у нейтральній тональності. Зосереджено увагу на безпеці президента Леха Качинського: виїзд до кордону Грузії з Південною Осетією був самовільною зміною плану візиту президента Леха Качинського: «Нема мови про грузинську провокацію, але забагато помилок співробітників служби охорони» (Wiadomosci (TVP), 27.11.08).
Репортери програми Wydarzenia (Polsat) будували матеріали виключно на відеорепортажі з місця інциденту. Польські журналісти дають короткий огляд двотижневої війни Росії з Грузією. Президента Качинського, який підтримує позицію Грузію у цьому конфлікті, вважають очільником антиросійської коаліції в Європі. Лех Качинський: «По їхніх окриках я зрозумів, що то росіяни». Михаіл Саакашвілі: «Росія тут так робить щодня, порушуючи міжнародні домовленості». (Wydarzenia (Polsat), 23.11.08).
Серпневий військовий конфлікт між Москвою та Тбілісі став головною політичною подією 2008-го. А участь президента Леха Качинського у його залагодженні – визначальним вектором східної політики Польщі. У випусках новин на всіх трьох каналах до війни дотично поверталися, коли після Нового року загострився газовий конфлікт між Росією та Україною, від якого страждали держави Євросоюзу і, зокрема, Польща.
На каналі TVN 7.01.09 газовий конфлікт Росії з Україною порівнювали із серпневою війною на Кавказі, коли «тверда позиція світової спільноти примусила Росію та Грузію до миру». 8.01.09, на каналі TVP говорили таке: «Газовий конфлікт Росії та України - помста Кремля Києву за неочікувану підтримку уряду Михаїла Саакашвілі під час серпневого конфлікту Грузії з Південною Осетією». А 16 січня: «Газовий конфлікт Росія з Україною триває так довго, бо Москва почувається перед Євросоюзом так само безкарно, як після серпневої війни з Грузією». (Зауважимо, що Україна у газовому протистоянні із Росією отримала цілковиту підтримку польської влади). У такій же тональності - скептичній до російської сторони - подано і репортаж на каналі TVP 28.12.08 про етнічні чистки у грузинських прикордонних селах із Південною Осетією – репортаж відверто тенденційний: у новинній програмі його розмістили після розповіді про небезпечне для здоров’я футбольне поле, збудоване у Польщі з порушеннями санітарних норм – вочевидь негативна інформація. Хоча раніше будь-яка подія із зони грузинсько-російського конфлікту подавалася у першій частині програм. У цьому сюжеті грузини заявляють про етнічні чистки у прикордонних селах із Південною Осетією:
«Півроку тому тут була Грузія, тепер Південна Осетія, але як свідчать написи на дорозі – то Росія», - починає репортаж журналіст. Зауважимо відсутність снігу в кадрі наприкінці року. «Нічого знімати не будемо, інтерв’ю не буде і далі машиною не проїдете», - заявляє майор на блок-посту «Це російський стандарт, - підсумовує польський журналіст. – Кордон закрито для журналістів і міжнародних оглядачів».
Показують грузинське село Ергнеті, з якого під час конфлікту осетини вигнали 165 мешканців, а сімох убили. У зруйнованих хатах залишилися тільки старші жінки, котрі моляться за єдність Грузії. У Переві теж залишилися самі старці. Журналіст зазначає, що «Європа закриває очі на те, що російські війська досі окуповують Грузію». Wiadomosci, TVP-1, 28.12.08.
"Очікування змін" - такий лейтмотив повідомлень про адміністрацію Барака Обами у програмі Fakty (TVN). Репортери каналу розповідають, що головні завдання новообраного президента США - подолання глобальної фінансової кризи та зміни зовнішньої політики США. Подано кілька витягів із перших інтерв'ю Обами. Тональність - нейтральна. Про США згадується як про найбільшу жертву економічної кризи.
Найбільше інформації на цю тему програма Wiadomosci (TVP) подала у репортажі про нового держсекретаря США Гіларі Клінтон. На думку репортерів каналу, це спроба налагодити «інтелектуальний спосіб стосунків між США та Польщею». (Wiadomosci (TVP), 21.11.08) .Також зазначено, що Барак Обама "політику сили замінить політика переговорів»: «Вони мусять закінчити війну з Аль-Каїдою, подолати фінансову кризу і допровадити країну на позицію наймогутнішої у світі». (Wiadomosci (TVP), 1.12.08)
До Барака Обами польське телебачення ставиться з певним пієтетом. Репортер каналу Polsat зауважує: «по роках «ковбойської політики» (відеоряд – президент Джордж Буш йде до трибуни) Обама показує американцям дбайливе обличчя уряду». (Wydarzenia (Polsat), 22.11.08). Про Гіларі Клінтон кажуть як про досвідченого американського політика, який проте не знається на тонкощах політики міжнародної. Висновок репортера: новий держсекретар не впливатиме визначально на стосунки Сполучених Штатів із Польщею.
У репортажах усіх трьох каналів подали, що новообраний президент США Барак Обама переміг у рейтингу «людина року». Після 1 січня 2009-го в ефірі побільшало репортажів про нового президента, що можна пояснити наближенням інаугурації Обами.
Матеріали Fakty (TVN) щодо протистояння США та Росії у Балтійському регіоні ґрунтувалися головно на заявах голів зовнішньополітичних відомств Польщі, Росії та США. «Польща у справі баз протиракетної оборони не буде лобістом, союз зі США у цій галузі буде ще міцнішим. Це програма на багато років», - міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. (Fakty (TVN), 21.11.08)
Репортери Wiadomosci (TVP) об'єктивно зауважують, що НАТО цілковито зацікавлене у нових базах протиракетної оборони, бо «це буде невід’ємна частина системи європейської безпеки» (Wiadomosci (TVP), 3.12.08), але переговори з цього питання відновляться у новому році, після присяги американського президента Барака Обами.
«Спільним здобутком уряду Дональда Туска та президента Леха Качинського у зовнішній політиці країни можна вважати підписання із адміністрацією США угоди про розміщення баз протиракетної оборони на території Польщі», - вважає канал TVP. Про це йшлося у матеріалі 1.01.09. За день до цього на каналі Рolsat теж говорили про «найбільший здобуток зовнішньої політики уряду - успішне завершення трирічних переговорів щодо розміщення баз протиракетної оборони на території Польщі».
Польща цілком підтримує розширення НАТО на Схід. Це відображено у новинах телебачення. Лейтмотивом таких повідомлень є: вступ у НАТО України та Грузії наблизить кордони Альянсу до Росії. Це краще, ніж мати з Росією буферні зони і змагатися за сфери впливу. Наприкінці року, 31.12.08 у репортажі на каналі Рolsat міністр закордонних справ Радослав Сікорський, кандидат на посаду генерального секретаря НАТО, заявив: «За 60 років існування Альянсу досі ним керували виключно представники західноєвропейських держав. Тепер настав час східноєвропейської політики».
Із трьох каналів лише програма Fakty (TVN) тему НАТО не порушувала жодного разу.
| 
About the project
e-mail